Втрачене

А вчора ми з батьком

Так мило говорили,

Разом будували іграшкову хатку

І чай з млинчиками пили



А зараз я знову плачу

Великими гіркими слізьми

Сидимо в темному кутку – 

Я і мій маленький братик



Вчора батько обіцяв,

Що то було востаннє,

А потім пішов до друга – 

Й те саме покарання



Повернувся п’яним,

Заблистіли очі.

Як почав нас лупцювати – 

До самої ночі



А ми бідні та нещасні

Навіть не ховались,

 Щоб не було нам ще гірше –

Не оборонялись



А тепер оплакуємо 

Втрачене дитинство.

Інші з батьком на прогулянці – 

А ми з горем наодинці.