Hayat

Розставлені всі коми,

поставлені крапки!

А ми не знаєм втоми,

все топчучи стежки.



Розкидані дороги

і роздані шляхи,

хоч на чужі пороги,

бува, стаємо ми.



І одягаєм маску,

ступивши на чуже.

Згубивши щирість, ласку,

руйнуємо себе.



Життя — це барви квітів,

котрі зриваєм ми:

комусь до зір летіти,

комусь землею йти.



Як долю не будуєш,

а Боженько — творець!

В чужих світах мандруєш.

Чужі вони, боєць!



Життя — хатин пороги,

на котрі станеш ти!

Зумій свою дорогу

із безлічі знайти!